Навчальна

Завданням навчальної практики є ознайомлення здобувачів фахової передвищої освіти зі специфікою майбутнього фаху, отримання первинних професійних умінь і навичок із загально-професійних та спеціальних дисциплін, оволодіння робітничою професією.
Види практики, їх мета, тривалість, термін проведення визначаються навчальним планом. На його підставі цикловими комісіями розробляються наскрізні програми практик. Згідно з наскрізними програмами зі спеціальностей складаються робочі програми відповідних видів практики та інші методичні документи.
Наскрізна програма практики здобувачів фахової передвищої освіти зі спеціальності і форми навчання – це основний навчально-методичний документ, що регламентує мету, зміст і послідовність проведення практики здобувачів на визначених базах практики, підведення підсумків практики та містить рекомендації щодо видів, форм і методів контролю якості підготовки фахівця. Циклові комісії розробляють, окрім наскрізних та робочих програм практики, інші методичні документи, що сприяють досягненню високої якості проведення практики здобувачів.

Практика здобувачів фахової передвищої освіти ВСП «Технолого-економічного фахового коледжу МНАУ» проводиться на базах практики, які забезпечують виконання програми для освітньо-професійних рівня фахового молодшого бакалавра. Навчальна практика для отримання професійних навичок проводиться у навчальних лабораторіях та на навчально-дослідних ділянках Коледжу.
Залежно від обраної спеціальності базами практики є сільського господарські підприємства різних форм власності, підприємства з переробки сільськогосподарської продукції, обласні державні інспекції з контролю якості тощо.

Так, здобувачі освіти Коледжу відповідно договрів проходять практику на базі підприємств ТОВ «Миколаївзеленгосп», ТОВ «Золотий Колос», Навчальний науково-практичний центр університету, Овочева компанія «С-Росток», ФГ «Техномет-ЮГ», ТОВ «Алиманика»ПАТ «Миколаївобленерго», Миколаївський бронетанковий завод.

Здобувачі фахової передвищої освіти Коледжу мають унікальну можливість відпрацьовувати навчальну практику на базі навчальної бухгалтерії та у навчальному банку, створених на базі Миколаївського національного аграрного університету. Це аудиторії, обладнані комп’ютерами, програмним забезпеченням МАSТЕR:Бухгалтеріята автоматизованою банківською системоюSCROOGE-III (флагманський продукт компанії LimeSystems).

Використання навчальних лабораторій дозволяє закріпити такі основні види діяльності майбутніх фахівців:

вивчення економічних відносин, що виникають між людьми в процесі виробництва;
збір, обробка, впорядкування інформації про фінансові явища і процеси з метою досягнення найвищих результатів діяльності підприємств і організацій;
аналіз процесу і результату фінансово – економічної діяльності, оцінка ефективності та розробка й реалізація заходів щодо її подальшого вдосконалення;
планування діяльності підприємства, його витрат і прибутку;
планування, використання ресурсів, витрат підприємства;
контроль за виконанням фінансово-господарської діяльності;
опрацювання великих обсягів інформації, виражених в цифрах;
економічне обґрунтування довідок періодичної звітності, анотацій та оглядів, тощо.

Таким чином, здійснюється взаємозв’язок теоретичного та практичного навчання, поглиблення та систематизація знань здобувачів шляхом вирішення виробничо-ситуаційних проблем.

Особлива увага викладачами Коледжу приділяється проведенням виїзних практичних занять на базі підприємств. Наприклад, під час вивчення дисципліни «Технологія відтворення сільськогосподарських тварин» здобувачами фахової передвищої освіти спеціальності 204«Технологія виробництва та переробки продукції тваринництва» були проведені практичні заняття на базі ПАТ «Племзавод ім. Шмідта» у с. Рівне. Очаківського району, Миколаївської області. Мета виїзних занять: вивчення обладнання та будови пункту штучного осіменіння, методів штучного осіменіння для корів та телиць, навчитись виявляти тварин в охоті, готувати їх до осіменіння, готувати робочі розчини та інструменти для осіменіння, осіменяти корів.

У даному господарстві проводиться і первина обробка молока, тому здобувачі мають змогу ознайомитися з обладнанням, що знаходиться в молочному цеху (доїльні установи, молокоприймач, сепаратор-молокоочисник, охолоджувачі, танки для зберігання молока).

Під час вивчення агрономічних дисциплін здобувачі освіти ВСП «Технолого-економічного фахового коледжу МНАУ» мають можливість проходити навчальну практику на базі ТОВ «С-РОСТОК» та опановувати технологію вирощування розсади капусти на сучасному обладнанні.

Вирощування розсади в міні-блоках (касетах) – передова технологія в усьому світі. Термін «міні-блоки» використовується, як правило, відносно пресованих або непрессованних циліндричних або пірамідальних блоків, обсяг яких становить від 5 до 30 см3 (13 см3). Міні-блоки застосовуються, в першу чергу, для розсади всіх видів капусти, а також тютюну, селери, цибулі-порею, ріпчастої цибулі, томата і ін.

У процесі вирощування розсади здобувачі освіти мали можливість слідкувати за розвитком рослин, відстежувати терміни початкових фенологічних фаз розвитку, проводити вимірювання біометричних показників рослин, розраховувати внесення мінеральних добрив, відслідковувати загальний стан рослин і за необхідності визначати нестачу елементів живлення.

Також здобувачі фахової передвищої освіти ВСП «Технолого-економічного фахового коледжу МНАУ» опановували процес висадки розсади у відкритий ґрунт, тонкощі підготовки ґрунту для цього, а подальшим доглядом за висадженими рослинами. Як результат, здобувачі освіти мали можливість відвідати підприємство під час збору урожаю та дізнатися тонкощі післязбиральної обробки, а також ознайомитися з умовами зберігання отриманої продукції. На земельній ділянці Миколаївського національного агарного університету організовано і функціонує колекційно-дослідне поле, на якому вирощують зернові культури, гібриди овочевих культур, ягоди. Здобувачі фахової передвищої освіти Коледжу ведуть спостереження за фенологічними фазами розвитку сільськогосподарських культур, досліджують біометричні показники, ведуть облік засміченості посівів бур’янами та обчислюють біологічну врожайність.