Організація освітнього процесу
Освітній процес у Коледжі організовується з урахуванням можливостей сучасних інформаційних технологій навчання та орієнтується на формування освіченої, гармонійно розвиненої особистості, здатної до постійного оновлення наукових знань, професійної мобільності та швидкої адаптації до змін і розвитку в соціально-культурній сфері, в галузях техніки, технологій, системах управління та організації праці в умовах ринкової економіки.
Зміст освіти – це науково-обґрунтована система дидактично та методично оформленого навчального матеріалу для різних освітніх і кваліфікаційних рівнів.
Освітньо-професійна програма підготовки – це перелік нормативних та вибіркових навчальних дисциплін із зазначенням обсягу годин, відведених для їх вивчення, форм підсумкового контролю.
Структурно-логічна схема підготовки – це наукове і методичне обґрунтування процесу реалізації освітньо-професійної програми підготовки.
Зміст освіти складається з нормативної та вибіркової частин. Нормативна частина змісту освіти визначається відповідним державним стандартом освіти.
Вибіркова частина змісту освіти визначається вищим навчальним закладом.
Організація навчального процесу у коледжі базується на Законі України “Про освіту” 1991р., державних стандартах освіти, інших актах законодавства України з питань освіти.
Кваліфікаційна характеристика – це основні вимоги до професійних якостей, знань і умінь фахівця, які необхідні для успішного виконання професійних обов’язків.
Організація освітнього процесу здійснюється навчальними підрозділами коледжу (відділеннями, предметними або цикловими комісіями). Основним нормативним документом, що визначає організацію освітнього процесу в конкретному напрямку освітньої або кваліфікаційної підготовки, є навчальний план, який складається на підставі освітньо-професійної програми та структурно-логічної схеми підготовки і визначає перелік та обсяг нормативних і вибіркових навчальних дисциплін, послідовність їх вивчення, конкретні форми проведення навчальних занять та їх обсяг, графік навчального процесу, форми та засоби проведення поточного і підсумкового контролю.
Для конкретизації планування навчального процесу на кожний навчальний рік складається робочий навчальний план.
Нормативні навчальні дисципліни встановлюються державним стандартом освіти. Дотримання їх назв та обсягів є обов’язковим для навчального закладу.
Вибіркові навчальні дисципліни встановлюються Коледжем для задоволення освітніх і кваліфікаційних потреб особи, ефективного використання можливостей і традицій конкретного навчального закладу, регіональних потреб тощо.
Форми організації навчання
Освітній процес у Коледжі здійснюється у таких формах: навчальні заняття, виконання індивідуальних завдань, самостійна робота здобувач фахової передвищої освіти, практична підготовка, контрольні заходи.
Основні види навчальних занять у вищих навчальних
закладах:
- лекція;
- лабораторне, практичне, семінарське, індивідуальне заняття;
- консультація.
Лекція – основна форма проведення навчальних занять у ВСП ТЕФК МНАУ, призначених для засвоєння теоретичного матеріалу.
Лабораторне заняття – форма навчального заняття, при якому здобувач фахової передвищої освіти під керівництвом викладача особисто проводить натурні або імітаційні експерименти чи досліди з метою практичного підтвердження окремих теоретичних положень даної навчальної дисципліни, набуває практичних навичок роботи з лабораторним устаткуванням, обладнанням, обчислювальною технікою, вимірювальною апаратурою, методикою експериментальних досліджень у конкретній предметній галузі.
Практичне заняття – форма навчального заняття, при якій викладач організує детальний розгляд здобувачами фахової передвищої освіти окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання здобувач фахової передвищої освіти відповідно сформульованих завдань.
Практичні заняття проводяться в аудиторіях або в навчальних лабораторіях, оснащених необхідними технічними засобами навчання, обчислювальною технікою.
Семінарське заняття – форма навчального заняття, при якій викладач організує дискусію навколо попередньо визначених тем, до котрих здобувач фахової передвищої освіти готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань (рефератів).
Консультація – форма навчального заняття, при якій здобувач фахової передвищої освіти отримує відповіді від викладача на конкретні запитання або пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування.
Індивідуальні завдання з окремих дисциплін (реферати, розрахункової, графічні, курсові, дипломні проекти або роботи тощо) видаються здобувач фахової передвищої освіти в терміни, передбачені вищим навчальним закладом. Індивідуальні завдання виконуються здобувачем фахової передвищої освіти самостійно при консультуванні викладачем. Допускаються випадки виконання комплексної тематики кількома здобувачами фахової передвищої освіти.
Самостійна робота здобувача фахової передвищої освіти є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов’язкових навчальних занять.
Практична підготовка здобувач фахової передвищої освіти Коледжу є обов’язковим компонентом освітньо-професійної програми для здобуття кваліфікаційного рівня і має на меті набуття здобувач фахової передвищої освіти професійних навичок та вмінь.
Практична підготовка здобувач фахової передвищої освіти здійснюється на передових сучасних підприємствах і організаціях різних галузей господарства, науки, освіти, охорони здоров’я, культури, торгівлі і державного управління.
Контрольні заходи включають поточний та підсумковий контроль.
Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних, лабораторних та семінарських занять і має на меті перевірку рівня підготовленості здобувач фахової передвищої освіти до виконання конкретної роботи. Форма проведення поточного контролю під час навчальних занять і система оцінювання рівня знань визначаються відповідною кафедрою (предметною або цикловою комісією).
Підсумковий контроль проводиться з метою оцінки результатів навчання на певному освітньому (кваліфікаційному) рівні або на окремих його завершених етапах.
Підсумковий контроль включає семестровий контроль та державну атестацію здобувач фахової передвищої освіти.
Семестровий контроль проводиться у формах семестрового екзамену, диференційованого заліку або заліку з конкретної навчальної дисципліни в обсязі навчального матеріалу, визначеного навчальною програмою, і в терміни, встановлені навчальним планом.
Семестровий екзамен – це форма підсумкового контролю засвоєння здобувач фахової передвищої освіти теоретичного та практичного матеріалу з окремої навчальної дисципліни за семестр, що проводиться як контрольний захід.
Семестровий диференційований залік – це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння здобувач фахової передвищої освіти навчального матеріалу з певної дисципліни виключно на підставі результатів виконаних індивідуальних завдань (розрахункових, графічних тощо).
Екзамени проводяться згідно з розкладом, який доводиться до відома викладачів і здобувач фахової передвищої освіти не пізніше, як за місяць до початку сесії. Порядок і методика проведення заліків та екзаменів визначаються вищим навчальним закладом.
Державна атестація здобувач фахової передвищої освіти здійснюється державною екзаменаційною (кваліфікаційною) комісією після завершення навчання на певному освітньому (кваліфікаційному) рівні або його етапі з метою встановлення фактичної відповідності рівня освітньої (кваліфікаційної) підготовки вимогам освітньої (кваліфікаційної) характеристики.
Присвоєння кваліфікації фахового молодшого бакалавра здійснює державна кваліфікаційна комісія, інших кваліфікацій – державна екзаменаційна комісія.
Державна комісія перевіряє науково-теоретичну та практичну підготовку випускників, вирішує питання про присвоєння їм відповідного освітнього рівня (кваліфікації), видання державного документа про освіту (кваліфікацію), опрацьовує пропозиції щодо поліпшення якості освітньо-професійної підготовки спеціалістів у вищому навчальному закладі здобувач фахової передвищої освіти.
Навчальний час здобувача фахової передвищої освіти
Обліковими одиницями навчального часу здобувача є академічна година, навчальні день, тиждень, семестр, курс, рік.
Навчальний тиждень – складова частина навчального часу здобувача тривалістю не більше 54 академічних годин (1,5 кредитів).
Науково-дослідна робота здобувачів фахової передвищої освіти Коледжу
